Як діяти у випадку евакуації та де шукати медичну допомогу
Опублікував(ла) med1 , . Опубліковано в Новини.
Опублікував(ла) med1 , . Опубліковано в Новини.
Щорічно 1 грудня з 1988 року відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. За останні 40 років прогрес, досягнутий у боротьбі з пандемією ВІЛ, здебільшого пов’язаний із зусиллями організацій на базі різноманітних спільнот. «Вибирайте вірний шлях – шлях прав людини» – гасло Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом 2024 року. Світ може перемогти СНІД, якщо права кожного будуть захищені. Якщо поставити права людини в центр уваги, а лідерство передати спільнотам, світ зможе покласти край СНІДу як загрозі громадському здоров’ю до 2030 року. Суттєві успіхи у протидії ВІЛ тісно пов’язані з прогресом у сфері захисту прав людини. Однак прогалини в реалізації прав людини для всіх заважають світові стати на шлях, який веде до припинення епідемії СНІДу, і завдають шкоди громадській охороні здоров’я. Для того, щоб перемогти СНІД, важливо забезпечити охоплення і залучення всіх людей, які живуть з ВІЛ, що знаходяться в групі ризику або порушених ВІЛ, особливо найбільш маргіналізованих. Шлях, що веде до припинення СНІДу, – це шлях прав, що підтримують права кожної людини.
На даний час ВІЛ-інфекція залишається однією з основних проблем глобальної охорони здоров’я. За даними ВООЗ, станом на кінець 2022 р. у світі налічувалося 39,0 мільйона осіб, які живуть із ВІЛ-інфекцією, дві третини з яких (25,6 мільйона) проживають у південній частині Африканського регіону. Від причин, пов’язаних із ВІЛ-інфекцією, померло 630 000 осіб, а нових випадків зараження ВІЛ зареєстровано 1,3 мільйона.
Серед усіх людей, які живуть з ВІЛ, 86% знали про свій статус, 76% отримували антиретровірусну терапію та 71% досягли супресію вірусного навантаження. Це вкрай позитивна тенденція для дорослих, що живуть з ВІЛ, проте частота зменшення вірусного навантаження у ВІЛ-позитивних дітей становить лише 46%, і дана проблема вимагає негайного вирішення.
Станом на 01.10.2024 р. в м. Харкові та Харківській області вперше зареєстровано 498 ВІЛ-інфікованих громадян України (2023р.- 472 особи) і 2 іноземців, в т.ч. – 28 серопозитивних дітей (2023р. – 32 дитини).
Переважним чином зараження ВІЛ в звітному році становить статевий шлях- інфікувалися 51% (2023р. – 42,5 %), парентеральним шляхом через введення наркотичних речовин інфікувалися – 42,6% – (2023р. – 49,7% ).
Діагноз СНІД в поточному році встановлено 158 хворим (2023 р.- 206). За звітний період померло 49 хворих на СНІД, в т.ч. від СНІДу – 33 особи (2023 р. – 52 особи). Всього станом на 01.10.2024 р. під диспансерним наглядом в місті та області знаходиться 6 301 громадянин України та – 26 іноземців.
Джерело ВІЛ-інфекції – інфікована людина, що знаходиться у будь-якій стадії хвороби, у тому числі і в періоді інкубації. Основні шляхи передачі ВІЛ-інфекції:
1) статевий;
2) парентеральний:
– серед людей, що вживають ін‘єкційні наркотики при користуванні для введення наркотичних речовин загальних шприців, голок;
– в медичній практиці – при переливанні крові та її препаратів, пересадці органів і тканин;
– при проведенні пірсинга і нанесенні татуювань нестерильним інструментарієм;
3) вертикальний – від матері – дитині під час вагітності, пологів або при грудному вигодовуванні.
Вірус імунодефіциту людини є ретровірусом, що інфікує і руйнує клітини імунної системи CD4. Симптоми ВІЛ-інфекції проявляються в залежності від стадії хвороби. Упродовж перших декількох тижнів інфікування вірусом для людини може залишитися непоміченим або проявитися грипоподібним станом (лихоманка, головний біль, висип, біль в горлі).
З розвитком хвороби інфекція поступово виснажує імунну систему, у інфікованого може спостерігатися збільшення лімфовузлів, втрата ваги, лихоманка, діарея і кашель. За відсутності лікування через 10-15 років у ВІЛ-інфікованої людини розвивається синдром надбаного імунодефіциту (СНІД), для якого характерний розвиток таких тяжких захворювань, як туберкульоз, пневмоцистна пневмонія, тяжкі бактеріальні інфекції та онкологічні захворювання, зокрема лімфоми, саркома Капоші та інші.
Діагностика ВІЛ-інфекції грунтується на серологічних тестах, які виявляють наявність або відсутність антитіл до антигенів ВІЛ-1/2 і/або ВІЛ-p24. Антитіла до ВІЛ з’являються у 90-95% інфікованих впродовж 1 місяця після зараження, у 5-9% – через 6 місяців, у 0,5-1% – в пізніші терміни.
Нині близько 29,8 мільйона людей у всьому світі отримують лікування від ВІЛ-інфекції, що дозволило скоротити кількість смертей, пов’язаних з СНІДом на 43% порівняно з 2003 роком. На сьогодні тривалість життя ВІЛ-інфікованої людини, що приймає антиретровірусні препарати, не відрізняється від тривалості життя здорової людини того ж віку.
Всесвітня організація охорони здоров’я виділяє 4 основних напрямки діяльності, спрямованої на боротьбу з епідемією ВІЛ-інфекції та її наслідками:
Продовжуючи основні послання ЮНЕЙДС, у кампанії цього року знову використовується образ шляху, який мають обрати лідери. Оскільки зміни залежать не від одного моменту, а від руху, повідомлення «Ідіть шляхом прав» буде оголошена не тільки в один день.
У м. Харкові кваліфікована медична допомога, а також консультації з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу надаються в КНП ХОР «Обласний клінічний центр профілактики і боротьби зі СНІДом», за адресою: м. Харків, вул. Боротьби, 6.
Опублікував(ла) med1 , . Опубліковано в Інформація для ВПО.
На ранніх стадіях рак виліковний. Своєчасна діагностика онкозахворювань за допомогою інструментальних досліджень дозволяє вчасно виявляти хворобу, підвищує шанси на успішне лікування та рятує життя. Програма медичних гарантій дає можливість кожному громадянину України безоплатно проходити профілактичні обстеження на онкологічні захворювання, незалежно від місця свого проживання чи реєстрації.
Рання діагностика найпоширеніших онкозахворювань є пріоритетним напрямком у Програмі медичних гарантій і включає безоплатні послуги з досліджень на рак за шістьма пакетами:
Внутрішньо переміщені особи можуть отримати послуги з ранньої діагностики новоутворень у будь-якому з 840 медичних закладів, які мають укладені договори з НСЗУ на відповідні пакети послуг:
Як отримати послугу з раннього виявлення новоутворень
Внутрішньо переміщеним особам, як і іншим громадянам, в межах обраних пакетів доступні безоплатні послуги:
Ознайомитися з повним обсягом кожного діагностичного обстеження можна на сайті НСЗУ в розділі Вимоги ПМГ 2024, обравши потрібний пункт, або за посиланням: https://cutt.ly/ieIPVARP .
Як знайти заклад, який надає послуги з діагностичного обстеження раннього виявлення новоутворень
Куди і як поскаржитись, якщо відмовляють у наданні послуги або вимагають сплатити за неї?
Якщо під час звернення до закладу внутрішньо переміщеній особі
відмовляють у наданні послуги, вимагають оплатити послугу, яку покриває
Програма медичних гарантій, чи зробити благодійний внесок – це порушення
прав пацієнта та умов договору НСЗУ з медичним закладом. У такому випадку
потрібно подати звернення щодо порушення:
Програма медичних гарантій забезпечує усім українцям однаковий безоплатний перелік та доступ до медичних послуг, незалежно від наявності статусу внутрішньо переміщеної особи. Більше про безоплатні медичні послуги, які можна отримати за Програмою медичних гарантій, в електронному посібнику «Гід по Програмі медичних гарантій для пацієнта 2024». Завантажити посібник можна за посиланням.
Опублікував(ла) med1 , . Опубліковано в Новини.
Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує дорослим вживати не більше 5 грамів солі на день (це приблизно одна чайна ложка), а для дітей від 2 до 15 років пропонує ще більше знижувати вживання солі. Це важливе обмеження, оскільки надмірне споживання солі може мати серйозні наслідки для здоров’я. А необхідну норму натрію можна отримувати з харчових продуктів навіть нічого не досолюючи, — і це навіть за умови повної відсутності в раціоні готових продуктів промислового виробництва, таких як хліб, сухі сніданки або м’ясні продукти.
За даними ВООЗ, кожна людина у світі в середньому споживає 10,8 г солі на добу, із чим пов’язують майже 1,9 млн передчасних смертей щороку.
Надмірне споживання солі збільшує ризик гіпертонії — підвищеного артеріального тиску. Це стан, який впливає на роботу серця та судин і може призвести до таких хвороб, як інсульт та інфаркт.
Ще велика кількість солі ускладнює роботу нирок, спричиняє затримку рідини в організмі та викликає набряки. Замість того, щоб ризикувати здоров’ям, чому б не взяти під контроль споживання солі?
Солити їжу — це єдиний спосіб додавання солі у раціон. Найбільше солі ми отримуємо з таких продуктів:
Зменшуючи кількість солі у своєму раціоні, ви дозволяєте розкритися справжньому смаку їжі, водночас зменшуючи ризик захворювань.
Існує чимало способів зробити страви смачними без солі:
Відмовитися від зайвої солі може бути складно, але це реальний крок до здорового способу життя! Починайте з малого: замініть солоні перекуси на корисні овочі або фрукти. Ви помітите, як з часом змінюється ваша смакова чутливість, дозволяючи краще відчувати природний смак їжі.
Проєкт «5 кроків до здорового харчування» реалізується Центром громадського здоров’я за підтримки Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні.
Опублікував(ла) med1 , . Опубліковано в Новини.
Вірус папіломи людини (ВПЛ) настільки розповсюджений, що практично всі люди інфікуються ним в певний період життя. Проте не всіма типами одночасно: ВПЛ — це насправді ціла когорта вірусів (близько 100 типів), і не всі вони несуть небезпеку.
Що треба знати про цей всюдисущий вірус та чи реально від нього захиститись? З’ясовуємо спільно з гінекологинею Наталією Лелюх та медичною лабораторією ДІЛА.
База, ґрунт, основа про ВПЛ
Вірус передається контактним шляхом, тобто через безпосередній фізичний контакт зі шкірою та слизовими оболонками інфікованої людини.
Первинне зараження найчастіше пов’язане зі статевим життям (орогенітальні, генітальні та анальні контакти). Кожен новий партнер/ка — потенційне джерело нових вірусів. І навіть при використанні якісних бар’єрних методів контрацепції ризик інфікування залишається, оскільки вірус може передаватися через контакт зі шкірою навколо статевих органів.
У рідкісних випадках, за наявності генітальних бородавок, може відбутись передача вірусу від матері до дитини при природних пологах.
Вірусом не можна заразитись через контакт із кров’ю пацієнта/ки, але є загроза для працівників, які виконують ексцизійні та аблятивні процедури (хірургічне втручання) у ВПЛ-позитивних жінок. Тому американське товариство кольпоскопістів рекомендує вакцинуватися медпрацівникам, які виконують такі процедури. Ну і маски, окуляри або щиток ніхто не скасовував для таких випадків.
Більшість типів ВПЛ не викликають симптомів і минають без лікування орієнтовно за 2 роки від первинного контакту. Імунна система людини без будь-якого підсилення та укріплення «чарівними» ліками для «зниженого» імунітету долає вірус і його нащадків назавжди.
Водночас існує таке явище як персистуюча (хронічна) інфекція. Це ситуація, коли в загалом здорової людини імунний захист (здоровий!) не зміг повністю знищити вірус за 2 роки й невеличкі «варварські вірусні поселення» продовжують жевріти на слизовій. Поступово, повільно, але впевнено вони викликають незначні зміни навколо.
Саме персистуюча інфекція (тривала й непомітна довгий час) небезпечна з погляду розвитку онкологічного захворювання. У жінок частіше йдеться про рак шийки матки, у чоловіків — про рак ротогорла (рак задньої стінки горла, зокрема язика та мигдаликів). ВПЛ також може викликати рак вульви, піхви, статевого члена, анусу.
Якщо скринінг на рак шийки матки (кольпоскопія + цитологія (ПАП-тест) +аналіз на ВПЛ 16/18 типів за методом ПЛР для жінок 29 років і старше) існує й використовується, то рутинних обстежень на інші види раку, викликаних ВПЛ, не існує. Тобто всі звикли, що жінка має проходити гінекологічний медогляд. А як щодо огляду гортані? А чи часто чоловіки відвідують уролога? На жаль, рідко. Водночас онкологічне захворювання на фоні інфекції розвивається повільно, іноді десятиліттями. Тому дуже важливо не пропустити початок негативних змін і вчасно вжити заходів.
Хороша новина: своєчасна вакцинація проти ВПЛ може запобігти розвитку понад 90% випадків раку, спричинених ВПЛ. Ключове слово — своєчасна.
То що ж робить вакцина?
Слід розуміти, що вакцини не запобігають новому інфікуванню й не лікують наявні штами, а також не скорочують час одужання, не стимулюють імунну систему на знешкодження вже наявного вірусу. Навіщо ж тоді вони потрібні, спитаєте ви?
Вакцина «вчить» імунну систему швидко знаходити заражені вірусом клітини й перешкоджати розвитку вірусу надалі. Зовсім проста аналогія: вакцина «показує» клітинам імунної системи портрет вірусу й вчить їх не відкривати двері ось таким небажаним особам. Це дозволяє звести до мінімуму ризик персистенції, тобто хронічної інфекції.
Після вакцинації людина однозначно буде контактувати з вірусом, збудник може навіть вразити деякі особливо довірливі клітини, але імунна система швидко побачить проблему й не дасть вірусу прижитись там надовго.
Що відомо про вакцини проти ВПЛ?
У США ліцензовані до застосування три вакцини для профілактики ВПЛ: 9-валентні (Gardasil 9, виробник — Merck), 4-валентні (Gardasil, виробник — Merck) та 2-валентні (Cervarix, виробник — GlaxoSmithKline). Валентність у цьому випадку означає, захист від скількох штамів вірусу забезпечує вакцина.
В Україні є можливість щепитися 4-валентною (Gardasil) та 2-валентною (Cervarix) вакцинами власним коштом.
У 2023 році в Україні зареєстрували й 9-валентний препарат Gardasil 9. Проте наразі його не можна придбати в аптеках. За даними Національного порталу з імунізації, вакцину закуповують коштом місцевих бюджетів і застосовують для безоплатного щеплення певних груп пацієнтів, як-от дівчаток 9–13 років, у регіонах. Така програма вже діє, наприклад, у Києві, Одесі, Луцьку, Ковелі, на Львівщині, в Житомирі та Полтаві.
Більшість онкологічних захворювань, викликаних вірусом папіломи людини, спричинені 16 або 18 типами вірусу, і саме на них спрямовані всі три вакцини. Крім того, 4-валентна та 9-валентна вакцини надають захист також і від ВПЛ типів 6 та 11, які викликають аногенітальні бородавки. А 9-валентна вакцина додатково захищає ще від п’яти типів папіломавірусу високого онкологічного ризику: 31, 33, 45, 52 та 58.
Кому та коли варто вакцинуватися проти ВПЛ?
Рекомендації щодо щеплення від Центру контролю та профілактики хвороб США (CDC):
– Найкращий час для вакцинації — 11–12 років, проте можна починати з 9 років. Ліпше це робити за 2–3 роки до початку статевого життя. Якщо людина не отримала щеплення в підлітковому віці або пізніше, рекомендовано зробити його до 26 років.
– Для людей віком понад 26 років щеплення проти ВПЛ не входить до переліку рекомендованих. Проте існують окремі ситуації, коли вакцинацію у віці 27–45 років можуть розглядати. Про це — далі.
– Щеплення проти ВПЛ не рекомендується робити після 45 років. Більшість людей до цього віку вже мали контакт із вірусом, тож вакцинація, найімовірніше, не буде ефективною.
– Вагітним слід відкласти вакцинацію проти ВПЛ на післяпологовий період. Проте перед вакцинацією тестування на вагітність не є обов’язковою умовою.
– Вакцина безпечна для жінок у період лактації.
Що варто знати про вакцинацію проти ВПЛ людям віком 27–45 років?
З огляду на фактори ризику, про які йшлося вище, для людей у цьому віковому діапазоні щеплення дає значно менші профілактичні переваги. Саме тому такі провідні міжнародні організації, як-от CDC, не радять вакцинацію всім дорослим старше 27 років.
Спільно із сімейним лікарем або лікаркою ви можете обговорити доцільність щеплення у вашому випадку. Водночас зважайте на такі фактори:
– Найбільш ефективна вакцинація в такому віковому діапазоні буде для людей, які ще не мали до цього часу сексуальних контактів.
– Ефективність вакцинації буде дуже низькою в людей, які мають бурхливе статеве життя та/або різних статевих партнерів/ок.
– У будь-якому віці новий статевий партнер/ка — це фактор ризику нового інфікування. Натомість для людей, які живуть тривалий період у сталих моногамних стосунках, ризик підхопити інфекцію є дуже низьким.
– Для людей віком 27–45 років рекомендують робити 3 дози вакцини (з інтервалом у 0-2-6 місяців від першої вакцинації).
Варто пам’ятати, що медикаментозного лікування папіломавірусів не існує. Немає жодного препарату, який би впливав на вірус чи на імунну систему та з доведеною ефективністю вбивав збудника або допомагав його вбивати. Тож тільки своєчасна вакцинація, тільки хардкор.
Джерело: Бережи себе