Перейти до основного вмісту

Автор: med1

Відділення відновного лікування та реабілітації консультативно-діагностичного центру КНП «Міська поліклініка № 18» ХМР

Відділення відновного лікування та реабілітації консультативно-діагностичного центру КНП «Міська поліклініка № 18» ХМР надає сучасну амбулаторну реабілітацію, що дозволяє пацієнтам відновлюватися без відриву від звичного життя.

Ми допомагаємо відновити рухливість, зменшити біль, покращити фізичний стан і повернутися до активного життя після травм, операцій та захворювань. Для кожного пацієнта розробляється індивідуальна програма реабілітації.

У роботі використовуємо сучасне обладнання: пресотерапію, електротерапію, лікувальні тренажери, слінг-терапію та кардіореабілітацію.

Окремий напрям — реабілітація військовослужбовців після поранень і бойових травм.

Ми працюємо, щоб кожен пацієнт повернувся до повноцінного життя — впевнено, без болю та з новими силами 💙💛

2 КВІТНЯ 2026 РОКУ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ПРОБЛЕМИ АУТИЗМУ

Всесвітній день поширення інформації щодо проблеми аутизму (World Autism Awareness Day), що відзначається щорічно 2 квітня, починаючи з 2008 року, встановлений резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 18 грудня 2007 року. Мета цієї дати – підкреслити необхідність допомагати людям, які страждають на цей розлад, та підвищувати рівень їх життя.

АУТИЗМ – тяжкий психічний розлад, що виражається в крайній формі самоізоляції, бідністю вираження емоцій, неадекватним реагуванням і дефіцитом соціальної взаємодії. Сучасні класифікації розглядають аутизм, як “первазивне” (всеосяжне) порушення розвитку, і означає, що при аутизмі страждає не одна функція або їх невелика кількість, а психіка в цілому.

Станом на 01.01.2026 року в м. Харкові на диспансерному обліку перебувало 1086 дітей, що страждають на аутизм (станом на 01.01.2024р. – 1066 дітей), з них: інваліди з розладами психологічного розвитку – 771 дитина ( 2024р. – 628 дітей), у т.ч. аутизм дитячого віку – 702 дитини, атиповий аутизм – 69 дітей. Первинна інвалідність – 143 дитини (2024р. – 97 дітей), у т.ч. аутизм дитячого віку – 130 дітей, атиповий аутизм – 13 дітей.

У хлопчиків аутизм розвивається в 3-4 рази частіше, ніж у дівчаток.

У 20% хворих з тяжкими формами аутизму прогноз захворювання несприятливий, однак в 80% випадків пацієнти з аутистичними розладами вчаться за загальноосвітніми та корекційними програмами.

До сьогодні ще не існує однозначної теорії, що пояснює причини виникнення аутизму. Є гіпотези, згідно з якими значення мають генетичні мутації, що визначають особливості функціонування нервової системи. Аутизм не є спадковим захворюванням, для нього не характерна сімейність. У ряді випадків вплив зовнішніх факторів (токсини, інфекції, гіпоксія плода) стає своєрідним пусковим механізмом для хвороби при наявності генетичної схильності.

ДЛЯ КЛАСИЧНОГО ВАРІАНТУ РАННЬОГО ДИТЯЧОГО АУТИЗМУ ХАРАКТЕРНИЙ СИМПТОМОКОМПЛЕКС, ЩО СКЛАДАЄТЬСЯ З:

  • порушення комунікації;
  • порушення соціалізації;
  • формування стереотипних дій.

Щоб розпізнати наявність аутизму у дитини батькам необхідно стежити за її поведінкою і виявляти ознаки, які не властиві віковій нормі. Найчастіше ці ознаки можна виявити у дітей у віці до 3-х років.

СИМПТОМИ АУТИЗМУ У ДИТИНИ ДО 1 РОКУ:

– відсутність усмішки та комплексу пожвавлення при зверненні матері,

– не тягнеться до батьків,

– чинять опір спробам взяти на руки,

– однаково байдуже ставиться до всіх дорослих.

Вже у віці 1 року у здорової дитини починає розвиватися мова, у дітей з аутизмом мова може бути відсутньою в 2 і 3 роки. Навіть якщо словниковий запас у дитини відповідає віковим нормам, зазвичай при аутизмі слова використовуються неправильно, створюються власні словоформи. Для аутизму характерна ехолалія – повторення одних і тих же фраз.

Поступово виявляються труднощі у спілкуванні з оточуючими. Діти з аутизмом не йдуть на контакт з іншими дітьми, не можуть зрозуміти правил ігри, емоції однолітків, найчастіше грають на самоті, вигадуючи власні ігри.

Ще один симптом аутизму – схильність до стереотипних рухів та дій. Це можуть бути розгойдування, підстрибування, обертання, рухи пальцями, помахи руками. При аутизмі у дитини формується прихильність до певного розпорядку дня, певної їжі, одягу, обстановці в кімнаті. При зміні звичної обстановки, маршруту пересування, спроби запропонувати нові страви можливі спалахи агресії, які можуть бути спрямовані як на себе так і на оточуючих.

Кожен випадок захворювання дуже індивідуальний: аутизм може мати більшість перерахованих ознак в крайньому ступені прояву, а може проявлятися лише деякими ледве помітними особливостями.

У випадку з розладами аутистичного спектру приблизно половина батьків помічають незвичну поведінку дитини після досягнення 18 місяців, а до 24 місяців на відхилення звертають увагу вже 80% батьків. Оскільки несвоєчасно розпочате лікування може вплинути на прогноз, при зміні поведінки дитини слід негайно проконсультуватися з фахівцем. Завдяки вчасному виявленню розладу у віці до двох років і адекватної реабілітації існує ймовірність адаптувати дітей з аутизмом до повноцінного життя в суспільстві.

Лікування дитячого аутизму носить виключно симптоматичний характер. Зазвичай використовують комплексну терапію, що дозволяє впливати на різні симптоми аутизму і механізми їх розвитку. Основний спосіб лікування – це психотерапія і соціальна адаптація. Медикаментозне лікування при аутизмі призначаються з метою корекції поведінки і різних проявів захворювання.

У м. Харкові кваліфіковану медичну допомогу дітям, які страждають на аутизм надають в КНП «МІСЬКА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ №5» ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, розташованого за адресою: м.Харків, вул. Каденюка, 43, де впроваджено використання програми АВА-терапії (поведінкова терапія) і системи альтернативної комунікації РЕCS для подолання дезадаптивних порушень у дітей з аутизмом.

КЗОЗ «Харківський міський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики»

 

Співробітники КНП «Міська поліклініка №18» Харківської міської ради здійснили виїзний захід до внутрішньо переміщених осіб, які проживають у гуртожитку Індустріального району міста Харкова

Під час візиту було проведено інформаційно-просвітницьку роботу щодо важливості своєчасного звернення до лікаря та проходження скринінгу на туберкульоз у межах місячника подолання ТБ.

У межах виїзду було здійснено огляд лікарем-терапевтом: пацієнти мали можливість виміряти артеріальний тиск, рівень глюкози в крові, рівень сатурації, зробити електрокардіограму та отримати індивідуальні рекомендації щодо подальшого лікування. Зокрема, надано консультації щодо медикаментозної терапії та можливості отримання лікарських засобів за державною програмою «Доступні ліки» на безоплатній основі.

Фахівці роз’яснили алгоритм дій для оформлення необхідних соціальних виплат, а також порядок проходження обстежень за програмою «Скринінг 40+».

Окрему увагу приділено консультуванню пацієнтів, які потребують послуг мобільної паліативної допомоги.

Також мешканців поінформовано про можливості отримання психосоціальної та психотерапевтичної підтримки.

Подібні виїзди є важливим інструментом підтримки внутрішньо переміщених осіб та сприяють забезпеченню доступу до необхідної медичної допомоги.

Перейти до вмісту