Автор: med1

Щороку 7 квітня світ відзначає Всесвітній день здоров’я. Ця дата – не лише нагадування про створення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), а й щорічний привід замислитися: що кожен із нас робить сьогодні, аби бути здоровим завтра?

У 2026 році кампанія проходить під гаслом «Разом за здоров’я. Разом із наукою». Основний акцент зроблено на доказовій медицині, важливості наукового прогресу та відповідальному ставленні до власного організму.

Здоров’я – це не лише відсутність хвороб

Згідно з визначенням ВООЗ, здоров’я – це стан повного фізичного, ментального та соціального благополуччя. У сучасному ритмі життя ми часто забуваємо, що медична допомога – це лише 20% успіху. Решта 80% залежать від наших щоденних звичок та довкілля.

Доказова медицина (Evidence-Based Medicine) – це фундамент сучасної охорони здоров’я. Кампанія закликає до:

– Відмови від «фуфломіцинів»: популяризації лікування препаратами та методами, чия ефективність доведена клінічними дослідженнями.
– Інформаційної гігієни: боротьби з медичними міфами в соцмережах (наприклад, про шкоду вакцин або «чудодійні» детокс-дієти).
– Партнерства з лікарями: пацієнти мають отримувати пояснення щодо призначень, які базуються на міжнародних протоколах, а не на особистій вподобаності спеціаліста.
Науковий прогрес та технології. Наука сьогодні – це не лише лабораторії, а й цифрові рішення для кожного:
– Телемедицина та моніторинг: використання гаджетів (смарт-годинників, датчиків) для контролю тиску, пульсу та рівня цукру. Це дозволяє виявляти патології на ранніх стадіях.
– Генетичний скринінг: розуміння схильності до певних хвороб на основі ДНК-тестів, що дозволяє попередити хворобу до її появи.
– Штучний інтелект у діагностиці: використання ШІ для точнішого аналізу рентгенівських знімків та МРТ.

Відповідальне ставлення до власного організму. Це перехід від моделі «лікар вилікує» до моделі «я не захворію»:
– Свідомий чекап: людина проходить обстеження (скринінг раку, скринінг 40+ тощо) не тому, що болить, а тому, що наука підтверджує: регулярна перевірка раз на рік рятує життя.
– Екологія та здоров’я: розуміння зв’язку між якістю води, повітря та власним самопочуттям (концепція «Єдине здоров’я» – здоров’я планети дорівнює здоров’ю людини).
– Ментальна стійкість: визнання важливості психотерапії та нейробіології стресу як науково обґрунтованих методів збереження продуктивності.

Чому це важливо саме зараз?

У постпандемійний період та в часи глобальних криз довіра до науки стала критичним фактором виживання. Кампанія 2026 року підкреслює: здоров’я – це результат поєднання індивідуальних зусиль кожної людини та найвищих досягнень людського розуму.

5 кроків до здоров’я на основі доказових даних

Сьогодні медична галузь України продовжує працювати в надскладних умовах, впроваджуючи сучасні цифрові сервіси та протоколи лікування. Проте найкращий пацієнт для лікаря — це обізнаний пацієнт, який свідомо обирає здоровий шлях.

Шлях до довголіття починається не з пошуку «диво-пігулок», а з простих, науково обґрунтованих рішень, які ми приймаємо щодня. Спираючись на досвід провідних фахівців світу та принципи доказової медицини, ми зібрали ключові орієнтири, що допоможуть вам збудувати надійний фундамент власного добробуту. Ці п’ять кроків – це перевірений інструментарій для кожного, хто прагне жити якісно, енергійно та у злагоді зі своїм організмом:

1. Харчування за принципом «тарілки здоров’я». Науково доведено: раціон, багатий на овочі, фрукти, цільнозернові продукти та білок (з обмеженням трансжирів, цукру та солі), знижує ризик серцево-судинних захворювань на 30%.
2. Рух – це ліки. ВООЗ рекомендує мінімум 150 хвилин помірної фізичної активності на тиждень. Це не обов’язково спортзал: швидка хода, плавання або навіть робота в саду покращують обмін речовин та настрій.
3. Психічна стійкість. Ментальне здоров’я так само важливе, як і фізичне. Вміння керувати стресом, повноцінний сон (7–9 годин) та цифрова гігієна є фундаментом для запобігання вигоранню та депресії.
4. Профілактика замість лікування. Регулярні чек-апи та вакцинація згідно з календарем щеплень – це найнадійніші способи захисту, перевірені десятиліттями медичних досліджень.
5. Критичне мислення. У світі надлишку інформації важливо довіряти лише фаховим джерелам. Не займайтеся самолікуванням за порадами з соцмереж – завжди консультуйтеся з вашим сімейним лікарем.

Не відкладайте турботу про себе на потім: зробіть перший крок до довголіття вже сьогодні – запишіться на профілактичний огляд до свого сімейного лікаря та підтримайте науковий підхід до власного здоров’я!

Науково-обґрунтовані підходи до збереження ментального здоров’я: від теорії до щоденної практики

У сучасному світі ментальне здоров’я перетворилося з абстрактного поняття на стратегічний ресурс. Сьогодні наука розглядає психоемоційний стан не окремо, а як невід’ємну частину загального фізичного здоров’я людини. До Всесвітнього дня здоров’я ми підготували огляд доказових методів, що допомагають підтримувати внутрішню рівновагу навіть у періоди високої невизначеності.

Біологія стресу: чому це важливо розуміти?

Стрес – це не просто емоція, а складна каскадна реакція організму. Коли ми відчуваємо тривогу, мозок активує викид кортизолу та адреналіну. Короткочасний стрес допомагає адаптуватися, але хронічний – буквально руйнує нейронні зв’язки та виснажує імунну систему. Науковий підхід до збереження здоров’я полягає в тому, щоб вчасно «вимикати» цю реакцію за допомогою перевірених протоколів саморегуляції.

Доказові стратегії стійкості

1. Нейробіологія сну та відновлення.
Наукові дослідження підтверджують: під час глибокого сну в мозку працює глімфатична система, яка очищає тканини від продуктів життєдіяльності. Порушення циклів сну безпосередньо корелює з розвитком тривожних розладів.

Порада: дотримання сталого графіку сну – це найперша і найдешевша «терапія» для вашої психіки.

2. Когнітивна гігієна та фільтрація інформації.
Наш мозок не еволюціонував для обробки такої кількості негативних новин, яку ми отримуємо сьогодні. «Думскролінг» (безперервне гортання стрічки новин) тримає мигдалеподібне тіло мозку в стані постійної гіперреактивності.

Порада: встановіть жорсткі часові межі для споживання контенту. Мозок потребує пауз для обробки інформації.

3. Фізична активність як антидепресант.
Регулярні вправи стимулюють вироблення нейротрофічного фактора мозку (BDNF), який відповідає за виживання нейронів та їх здатність утворювати нові зв’язки. Помірна хода протягом 30 хвилин працює на рівні з легкими фармакологічними препаратами для підтримки настрою.

4. Техніки усвідомленості (Mindfulness)

Методи заземлення та дихальні вправи – це не «езотерика», а інструменти впливу на блукаючий нерв. Активуючи його, ми подаємо сигнал мозку: «Я в безпеці, можна розслабитися». Це миттєво знижує артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень.

Збереження ментального здоров’я – це спільна робота лікаря та пацієнта. Науково-обґрунтований підхід передбачає вчасне звернення до фахівця, якщо самостійні методи не дають результату. Пам’ятайте: турбота про свій психоемоційний стан є ознакою зрілості та відповідальності.

Замість пошуку складних рішень, почніть з бази: сон, рух, дозована інформація та вчасна підтримка. Наука на варті вашого здоров’я, але ключі від щоденного благополуччя – у ваших руках.

Відділення відновного лікування та реабілітації консультативно-діагностичного центру КНП «Міська поліклініка № 18» ХМР надає сучасну амбулаторну реабілітацію, що дозволяє пацієнтам відновлюватися без відриву від звичного життя.

Ми допомагаємо відновити рухливість, зменшити біль, покращити фізичний стан і повернутися до активного життя після травм, операцій та захворювань. Для кожного пацієнта розробляється індивідуальна програма реабілітації.

У роботі використовуємо сучасне обладнання: пресотерапію, електротерапію, лікувальні тренажери, слінг-терапію та кардіореабілітацію.

Окремий напрям — реабілітація військовослужбовців після поранень і бойових травм.

Ми працюємо, щоб кожен пацієнт повернувся до повноцінного життя — впевнено, без болю та з новими силами 💙💛

Всесвітній день поширення інформації щодо проблеми аутизму (World Autism Awareness Day), що відзначається щорічно 2 квітня, починаючи з 2008 року, встановлений резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 18 грудня 2007 року. Мета цієї дати – підкреслити необхідність допомагати людям, які страждають на цей розлад, та підвищувати рівень їх життя.

АУТИЗМ – тяжкий психічний розлад, що виражається в крайній формі самоізоляції, бідністю вираження емоцій, неадекватним реагуванням і дефіцитом соціальної взаємодії. Сучасні класифікації розглядають аутизм, як “первазивне” (всеосяжне) порушення розвитку, і означає, що при аутизмі страждає не одна функція або їх невелика кількість, а психіка в цілому.

Станом на 01.01.2026 року в м. Харкові на диспансерному обліку перебувало 1086 дітей, що страждають на аутизм (станом на 01.01.2024р. – 1066 дітей), з них: інваліди з розладами психологічного розвитку – 771 дитина ( 2024р. – 628 дітей), у т.ч. аутизм дитячого віку – 702 дитини, атиповий аутизм – 69 дітей. Первинна інвалідність – 143 дитини (2024р. – 97 дітей), у т.ч. аутизм дитячого віку – 130 дітей, атиповий аутизм – 13 дітей.

У хлопчиків аутизм розвивається в 3-4 рази частіше, ніж у дівчаток.

У 20% хворих з тяжкими формами аутизму прогноз захворювання несприятливий, однак в 80% випадків пацієнти з аутистичними розладами вчаться за загальноосвітніми та корекційними програмами.

До сьогодні ще не існує однозначної теорії, що пояснює причини виникнення аутизму. Є гіпотези, згідно з якими значення мають генетичні мутації, що визначають особливості функціонування нервової системи. Аутизм не є спадковим захворюванням, для нього не характерна сімейність. У ряді випадків вплив зовнішніх факторів (токсини, інфекції, гіпоксія плода) стає своєрідним пусковим механізмом для хвороби при наявності генетичної схильності.

ДЛЯ КЛАСИЧНОГО ВАРІАНТУ РАННЬОГО ДИТЯЧОГО АУТИЗМУ ХАРАКТЕРНИЙ СИМПТОМОКОМПЛЕКС, ЩО СКЛАДАЄТЬСЯ З:

• порушення комунікації;
• порушення соціалізації;
• формування стереотипних дій.

Щоб розпізнати наявність аутизму у дитини батькам необхідно стежити за її поведінкою і виявляти ознаки, які не властиві віковій нормі. Найчастіше ці ознаки можна виявити у дітей у віці до 3-х років.

СИМПТОМИ АУТИЗМУ У ДИТИНИ ДО 1 РОКУ:

– відсутність усмішки та комплексу пожвавлення при зверненні матері,

– не тягнеться до батьків,

– чинять опір спробам взяти на руки,

– однаково байдуже ставиться до всіх дорослих.

Вже у віці 1 року у здорової дитини починає розвиватися мова, у дітей з аутизмом мова може бути відсутньою в 2 і 3 роки. Навіть якщо словниковий запас у дитини відповідає віковим нормам, зазвичай при аутизмі слова використовуються неправильно, створюються власні словоформи. Для аутизму характерна ехолалія – повторення одних і тих же фраз.

Поступово виявляються труднощі у спілкуванні з оточуючими. Діти з аутизмом не йдуть на контакт з іншими дітьми, не можуть зрозуміти правил ігри, емоції однолітків, найчастіше грають на самоті, вигадуючи власні ігри.

Ще один симптом аутизму – схильність до стереотипних рухів та дій. Це можуть бути розгойдування, підстрибування, обертання, рухи пальцями, помахи руками. При аутизмі у дитини формується прихильність до певного розпорядку дня, певної їжі, одягу, обстановці в кімнаті. При зміні звичної обстановки, маршруту пересування, спроби запропонувати нові страви можливі спалахи агресії, які можуть бути спрямовані як на себе так і на оточуючих.

Кожен випадок захворювання дуже індивідуальний: аутизм може мати більшість перерахованих ознак в крайньому ступені прояву, а може проявлятися лише деякими ледве помітними особливостями.

У випадку з розладами аутистичного спектру приблизно половина батьків помічають незвичну поведінку дитини після досягнення 18 місяців, а до 24 місяців на відхилення звертають увагу вже 80% батьків. Оскільки несвоєчасно розпочате лікування може вплинути на прогноз, при зміні поведінки дитини слід негайно проконсультуватися з фахівцем. Завдяки вчасному виявленню розладу у віці до двох років і адекватної реабілітації існує ймовірність адаптувати дітей з аутизмом до повноцінного життя в суспільстві.

Лікування дитячого аутизму носить виключно симптоматичний характер. Зазвичай використовують комплексну терапію, що дозволяє впливати на різні симптоми аутизму і механізми їх розвитку. Основний спосіб лікування – це психотерапія і соціальна адаптація. Медикаментозне лікування при аутизмі призначаються з метою корекції поведінки і різних проявів захворювання.

У м. Харкові кваліфіковану медичну допомогу дітям, які страждають на аутизм надають в КНП «МІСЬКА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ №5» ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, розташованого за адресою: м.Харків, вул. Каденюка, 43, де впроваджено використання програми АВА-терапії (поведінкова терапія) і системи альтернативної комунікації РЕCS для подолання дезадаптивних порушень у дітей з аутизмом.

КЗОЗ «Харківський міський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики»